Коріандр. Льон. Гірчиця. Просо. Кон’юнктура ринку, рентабельність в агросезоні-2024 р.

Інна Бойко, т.в.о. директора компанії ТОВ «СП «ПАЕК», в ефірі «Суспільне.Студія» розповіла про ситуацію з нішевими культурами на Миколаївщині. В ході прямого включення обговорили загальні тенденції кон’юнктури ринку, особливості вирощування нішевих культур та рентабельність в агросезоні-2024 р.

Деталі в відео.

Ознайомитись з ключовими акцентами можна в матеріалі:

Площі посіву льону, гірчиці та коріандру збільшилися на Миколаївщині. Наприклад, посівна площа льону зросла з 5 гектарів до 8000 гектарів, гірчиці 738 гектарів до 5000 гектарів, коріандру з 3000 гектарів до 3200 гектарів. Чому господарства розпочали вирощувати саме ці культури поговорили з т.в.о. директора компанії ТОВ «СП «ПАЕК» Інною Бойко.

І. БОЙКО: Компанія «ПАЕК має у своєму земельному банку 50 тис. гектарів землі, з них 11%, а це 5000 гектарів з 2023 року почали засівати нішевими культурами: льон, коріандр, гірчиця, просо. Ці культури на сьогоднішній день є не такими вибагливими в обробітку та догляді, як соняшник, ріпак. У нішевих культур на сьогодні є достатньо висока ціна, вони затребувані на ринку. Ми підготували комплекс заходів для збергіання та доробки саме цих культур. Компанією було оснащені  окремі елеватори для зберігання, пакуємо в Біг-Беги, очищуємо, проводимо доробку збіжжя. Експортуємо в такі країни як Італія, Молдова, Бельгія, Болгарія.

Ми фактично сьогодні стаємо експортерами не тільки класичного збіжжя: фуражного або харчового, а ми починаємо, як свого часу Індія та Китай експортувати спеції, прянощі.

І. БОЙКО: Коріандр використовується і в косметологічній, і в харчовій промисловості. Гірчиця добре йде і на території України, практично в повному обсязі її можливо реалізувати в межах країни. Вирощуємо льон і коричневий, і золотистий, коріандр використовується у тому числі в медичній галузі, частка коріандру йде на переробні підприємства харчової промисловості – він  сьогодні популярний. Після деокупації Снігурівщини перші поля засіяли там, продовжили в цьому році активно розвивати ці культури і на інших кластерах.

Льон це насіння льону, олія льону. Що саме експортується?

І. БОЙКО: Ми експортуємо насіння льону для подальшої переробки на європейських промислових підприємствах різних напрямків.

Я розумію, що логістичні шляхи під пшеницю, соняшник, той самий ріпак, які Ви згадали, вони уже прокладені, на біржах розуміють як ними торгувати і транспортники, логісти розуміють як їх возити, а елеватори – як зберігати.  І компанія думає: а почну я вирощувати коріандр. Що з ним далі робити, де шукати шляхи збуту, де шукати покупця на нього? Наскільки довго потрібно прокладати собі шлях на ринок з такою нішевою культурою?

І. БОЙКО: Шлях непростий, але, якщо ми в 2023 році вперше посадили ці культури, в 2023 році ми уже знайшли ринок збуту. Для цього потрібне тільки бажання і фіхівці. В Україні сьогодні є все, усе можна знайти. Ці культури є дуже гарними попередниками для наступних культур, тому вони не виснажують землю настільки, як наприклад соняшник, тому їх потрібно розвивати в Україні, і ми йдемо цим шляхом.

Рентабельність. Ви уже сказали, що на них почав зростати попит і їх стало вигідно експортувати і вирощувати. Наскільки?

І. БОЙКО: Рентабельність є, вона непогана. В цьому році, той хто працював після деокупації, добрий господар рахує усе, коли все в коморі, зараз ще триває збиральна компанія льону, коріандр завершили збирати. Коли відправимо, почистимо і запакуємо, то тоді точно скажемо вам рентабельність, але одне скажу – ці культури не збиткові. За нашими часами це уже добре. Це дає можливість своєчасно виплачувати заробітну плату, паї людям і допомагати нашим Збройним Силам України.

Я пригадую часи, коли ріпак був ще доволі екзотичною культурою і дехто нарікав в ефірах навіть тоді українського радіо, що культура дуже вигідна, особливо ті  орендарі, які не дуже піклувалися про відновлення землі, захоплювалися цією культурою, мовляв, швидко зібрали врожай, швидко отримали прибуток і там «трава не рости». Наскільки поява таких культур (нішевих) покращить сівозміну і покращить витривалість і відновлюваність сільськогосподарських земель?

І. БОЙКО: Ці культури значно покращують сівозміну, не виснажують землю, як то соняшник і ріпак і після них добре буде рости інші сільськогосподарські культури. В сівозміні вони мають велике значення і просо, гірчиця, коріандр, льон. Ми ці сівозміни витримуємо.

Тобто можна говорити, що кон’юнктура ринку сьогодні іде на користь родючості наших ґрунтів? А що з кліматом?

І. БОЙКО: Посуха має значний вплив на врожайність. Але потрібно сказати, що  льон і коріандр витримали посуху в цьому році, трішки не такий великий врожай як ми очікували, але він достатньо великий для того, що ми сказали, що ці культури витривалі до посухи.

Чи з’явиться щось нове у цьому переліку культур? Чи можна спрогнозувати. Ось ми ще недавно і думати не могли, що зможемо вирощувати бавовну, а сьогодні вона зростає на наших полях. Що ще може у нас з’явитися?

І. БОЙКО: Компанія ТОВ «СП «ПАЕК» займається вивченням окремих культур, агрономічний відділ вивчає дане питання готує пропозиції для весняної посівної додаткові культури. Щоб ввести в сівозміну нову культуру, потрібно досконало її вивчити і здійснити аналіз ринку збуту. Що посієш те й пожнеш, ми дуже ретельно підходимо до даного питання.  

Поділитись:

Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Залишити відповідь

Читайте також